Жив
собі роззява —
Ліві двері справа.
Зранку він хутенько встав,
Піджака вдягати став:
Шусть руками в рукави —
З'ясувалось, то штани.
Отакий роззява —
Ліві двері справа...
Ліві двері справа.
Зранку він хутенько встав,
Піджака вдягати став:
Шусть руками в рукави —
З'ясувалось, то штани.
Отакий роззява —
Ліві двері справа...
Хто з вас не сміявся з веселої історії
невдахи-роззяви, яку розповів російський письменник і перекладач Самуїл Якович
Маршак?!
Йому
довелося жити в надзвичайно бурхливий і складний час, пережити кілька революцій
і дві світові війни, однак ні на хвилину він не втрачав внутрішнього оптимізму
і працелюбності. Своє життя, Самуїл Якович, міцними вузами зв'язав з дитячими
серцями і завжди творив для них.
У роки імперіалістичної війни Самуїл Якович активно
допомагає дітям, що стали біженцями: приймає активну участь у організації
дитячих будинків і театрів для малечі. Саме дитячі вистави надихали поета на творчість. Він хотів зазирнути в дитячу душу, щоб
створити щось ще цікавіше.